українська мова//урок 15

Тема уроку: Складні випадки правопису м'якого знаку.

Мета уроку: Повторити та засвоїти правила правопису м'якого знаку ; формувати                 правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу.

Обладнання: дидактичний матеріал.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Повідомлення теми,мети уроку.

М’який знак пишемо:

1. Після зубних звуків - д, т, з, с, ц, л, н, дз - якщо вони звучать м’яко: суть, тінь.
2. Після м’яких приголосних перед О: льон, трьох.
3. У суфіксах - еньк, ськ-, есеньк- та ін. - український, голівонька.
4. Після -л- перед м’яким приголосним: учительський.
5. У дієслівних формах наказового способу: стань, сядь.
6. У Родовому відмінку іменників: пісень.
7. У дієслівних формах 3 особи однини-множини дійсного способу: стоїть, біжить.

М’який знак не пишемо: 

1. Після губних і шиплячих: кров, дощ.
2. Після -р- у кінці складу: кобзар (виняток - Горький)
3. Між приголосними: радість.
4. Після -н- перед -ж,ч,ш-: : тонший, менший.

3. Актуалізація мотиваційних знань учнів з теми

Виконання тестових завдань

1. Позначте рядок, у якому в усіх словах правильно вжито м’який знак.

А) Зменьшити, дрібненько, кобзарь, кількість;

Б) цяцькатись, шпиндбль, візьміть, кіньчик;

В)няньчити, дізнається, медальйон, принесіть;

Г) на сопільці, уманський, український, сядеш.

2. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який                   знак.

А) Т..охкати, учител..с..кий, піс..ня, сяд..мо;

Б) гарнен..ко, спіл..ніст.., Уман..щина, мізин..чик;

В) щіл. ний, власницький, кін..с..кий, Гор..кий;

Г) людс..кість, т..мяний, різ..бяр, віз..міть.

 3. Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
     1.    Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.
     2.    З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.
     3.    Без'ядерний, надвечір'я, п'явка, міжбрів'я, кров'ю.
     4.    Зоряний, солов'їний, буря, бур'ян, буряк.
     5.    Вітряк, духмяний, різдв'яний, торф'яний, морквяний.

 4. У якому рядку всі слова пишуться з ь?
     1.    Поділ...ський, домен...щик, черешен...ці, кул...ці, гіл...ці.
     2.    Парас.ці, Гал...ці, Натал...ці, т...мяний, веселит...ся.
     3.    Приятел...ці, нен...ці, дон...ці, різ...бяр, добровол...ці.
     4.    Вел...можа, брех...ня, брен...кати, камін...чик, батьківський.
     5.    Батьківщина, бан...ці, склян...ці, бал...зам, баб...ці.

  5.Тренувальний диктант
Слова з орфограмою - ь - підкреслити.
Козацькі пісні - це героїчні українські народні пісні, пов’язані з історією козацтва, з його мужньою боротьбою проти закріпачення, феодального гніту та іноземних загарбників. Серед козацьких пісень є такі, в яких йдеться про дійсні події та їх учасників: Байду, Івана Сірка, Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна та інших. Але більшість пісень не пов’язана з конкретними подіями. У них відбилися в узагальненій формі важливі події з життя народу.

6. Прочитати текст, вставляючи, де потрібно, апостроф або м’який знак.

ОБРЯДИ В УКРАЇНЦІВ

У різдв..яній обр..ядовості ритуальній вечер..і відводилося особливе місце, адже за народними уявленнями багата різноманітними стравами вечер..я зумовлювала такий же достаток упродовж року. Св..яткова трапеза передбачала приготування дванадцяти, дев..яти або с..еми страв, основними серед яких були ритуальна кут..я (каша із пшеничної крупи, заправлена медом та маком), узвар.. та всілякі вироби із хліба. Хоч і розпочиналася вона з християнської обр..ядовості (запалення свічки, обкур..ювання хати ладаном, читання молитви), проте зберігала виразну язичницьку основу — гадання, заклинання, магічні обрядодії. Ось лигає один звичай — запрошувати на кут..ю мороза: набравши в ложку кут..і й підій..шовши до вікна, господар.. говорив: «Морозе, морозе, ходи до нас кут..і їсти, а коли не йдеш, то не йди й на жито, пшеницю і всяку пашницю!» Подекуди запрошували «на кут..ю» і птахів, «градівника» та «бур..івника» — міфологічних істот, що уособлювали бур.ло та град. Хіба ж не доносить до нас цей звичай цілі фрагменти жит..тя нашого пращура, хлібороба-язичника, який персоніфікував природу, оточуючий його світ, намагався умилостивити його і забезпечити таким чином урожайність своєї ниви. Ще на початку XXст. був широко розповсюджений звичай, за яким господар.. ховався за заставленим стравами столом і перепитував дітей, чи бачать вони його. Одержавши заперечну відповідь, він урочисто виголошував: «Дай Бог, щоб і на той рік не бачили», тобто, щоб і наступний рік був щедрим та багатим. Серед розмаїт..тя різдв..яно-новорічних магічних обрядів, ворожінь та прогнозів переважали аграрні (За Г. Скрипником).

Розкажіть, які традиції, пов'язані з народними святами збереглися у вашому селі чи місті. Викладіть у письмовій формі свої почуття, переживання, думки, викликані участю (або бажанням взяти участь) у виконанні певного обряду.

4. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок.

5. Підсумок уроку.

6. Домашнє завдання.

   Виписати 5-7 народних висловів (прислів'їв, приказок тощо), у яких є слова з  складними випадками правопису м'якого знака.

Створіть текст (7-8 речень) про джерела криничної води, використавши слова пробивається, не нап'єшся, ковточок, і коли зістаришся.